Я застряг у тобі як ніж.
Десь між сердцем.
І між, двох відкритих дверей.
Найдорожчих людей.
Було все як в кіно.
Рок-н-ролл і вино.
По житті нас несло.
Зачипаючи дно.
А зараз вже кінець, фільму.
Я тільки в своїх снах.
Тебе ще раз обійму.
А зараз вже підуть, титри.
Ми так і не навчились, з роками терпіти.
Я засів у тобі, як скло.
Як невидиме зло.
З Богом в шахмати грав.
Хоча правил не знав.
Мій тупий егоїзм.
Розпалив твій ценізм.
І від слів заржавів.
Змучений механізм.
А зараз вже кінець, фільму.
Я тільки в своїх снах.
Тебе ще раз обійму.
А зараз вже підуть, титри.
Ми так і не навчились, з роками терпіти.
А зараз вже кінець траси.
Машину у гараж, квасить.
А зараз вже кінець книжки.
Сюжет закінчився і не повториться більше.
Всё твоє добро що я брав.
Зараз так ніби вкрав.
Руки ніби чужі.
Не тримають штурвал.
І сідає на міль.
Боком наш корабель.
Так заходить в тупік.
Любов двох людей.
А зараз вже кінець, фільму.
Я тільки в своїх снах.
Тебе ще раз обійму.
А зараз вже підуть, титри.
Ми так і не навчились, з роками терпіти.
А зараз вже кінець траси.
Машину у гараж, квасить.
А зараз вже кінець...
А зараз вже кінець, фільму...
А зараз вже кінець.
