Заснули мальви бiля хати,
Iх мiсяць вийшов колихати.
I тiльки мати не засне,
Мати не засне,
Жде вона мене.
О, мамо рiдна, ти мене не жди,
Менi в наш дiм нiколи не прийти.
З мойого серця мальва проросла,
I кров'ю зацвiла.
Не плач же, мамо, ти ж бо не одна -
Богато мальв насiяла вiйна.
Вони шепочуть для тебе восени:
"Засни, засни, засни, засни..."
У матерiв є любi дiти,
А у моєï - тiльки квiти.
Самотнi мальви (квiти) пiд вiкном,
Мальви (квiти) пiд вiкном
Заснули вже давно.
Як зiйде сонце - вийди на порiг,
I люди вклоняться тобi до нiг.
Пройдися полем - мальви буйних лук
Торкнуться твоïх рук.
Життя, як пiсня, що не вiдзвенить,
Я в мальвi знов для тебе буду жить,
Якщо ж я ласку не встигла принести -
Прости, прости, прости, прости...
