Котилось літо догори - вже котиться униз.
У кучеряві явори - багрянці заплелись.
Запахнув сушений чебрець і чути яблук смак,
Танцює коник-стрибунець прощальний свій гопак.
Приспів:
Минає літо, минає літо, минає літечко і щож,
Хіба для нашої любові - страшний холодний-сірий дощ?
Минає літо, минає літо, за руку осінь приведи,
Те, що любов’ю обігріто - не згасять зимні холоди.
Ось, вже троянд вогонь погас і не почуєш бджіл.
І все, що спас в саду припас - поставлено на стіл.
Роса - немов прощань сльоза і літечко мина.
Вже серпень в річці відв’язав для осені човна.
Приспів
